– Ó, megérkezett a hősnő – mondta Nóra, fel sem nézve a telefonjából. – Kaptál kitüntetést a megmentésünkért? – Szia, Nóra. Én is örülök, hogy látlak – felelte
— O, de heldin is gearriveerd, — zei Lisa zonder van haar scherm op te kijken. — Heb je een medaille gekregen? — Hallo Lisa. Ik vind het
— O, bohaterka przyjechała, — rzuciła Magda, nie odrywając wzroku od telefonu. — Medal dali za ratowanie świata? — Dzień dobry, Magdo. Ja też się cieszę, że cię
— Oh, è arrivata l’eroina, — disse Chiara senza staccare gli occhi dal telefono. — Ti hanno dato una medaglia per il salvataggio? — Buongiorno anche a te,
— Hrdinka dorazila, — pronesla Petra, aniž zvedla oči od telefonu. — Dostala jsi medaili za záchranu světa? — Dobrý den, Petro. Taky tě ráda vidím, — odpověděla
Елена търкаше плочките в кухнята на новия апартамент, докато ръцете ѝ не започнаха да болят. Миришеше на боя, препарат и прах от ремонта. Апартаментът беше стар. Неуютен. С
Mariana esfregava os azulejos da cozinha como se pudesse apagar, com a esponja, os últimos meses da sua vida. O apartamento novo cheirava a tinta fresca e detergente.
Claire frottait le carrelage de la cuisine avec une énergie presque violente. Le nouvel appartement sentait la peinture fraîche, la poussière et le produit nettoyant. Il était ancien.
Галина знову нахилилася над плиткою й почала терти її з такою впертістю, ніби могла стерти не тільки старий бруд, а й усе, що сталося за останні місяці. Нова
Ágnes a konyhakövet súrolta az új lakásban, és közben úgy érezte, mintha nemcsak a port, hanem az elmúlt hónapokat is le akarná mosni magáról. A lakás régi volt.