Золото на обручці Максим запам'ятав той вечір на все життя — а відтоді минуло майже двадцять чотири роки. Одеса, середина жовтня, повітря пахне мокрим камінням і прілим листям
עד שהגיעה יעל. הם נפגשו בתור לקופת חולים בשדרות רוטשילד בתל אביב. היא עמדה לפניו עם ארגז מלא בציוד אמנות, ולפתע התחתית שלו התפרקה. מכחולים, צבעי שמן ופחיות
Ключ провернувся в замку якось надто легко — ніби хтось тільки-но причинив двері, не замикаючи. Віта ступила в коридор, стягуючи на ходу мокру шапку, і з порога відчула:
Ключ провернувся в замку якось надто легко — ніби хтось тільки-но причинив двері, не замикаючи. Віта ступила в коридор, стягуючи на ходу мокру шапку, і з порога відчула:
Zaczęło się od tego, że podążałam za fordem focusem Sebastiana przez mokry bruk Stradomia. Był wtorek, po ósmej wieczorem, latarnie odbijały się w kałużach. Sebastian powiedział, że jedzie
יַעֵל דחפה את הדלת וכבר מהמסדרון קלטה את הריח – כָּמוֹן, פַּפְּרִיקָה מתוקה וּבָשָׂר שֶׁל עוֹף שֶׁמִּתְבַּשֵּׁל לְאַט. הריח שֶׁל יַלְדוּת, כְּמוֹ שֶׁהָיָה בְּבֵית אִמָּא בְּעֶרֶב סֵדֶר פֶּסַח.
— Милена, иди си легни. Свекърва ми Маргарита дори не се обърна от котлона. Само избърса ръце в престилката и посочи с брадичка към хола. Беше пет часът
До тої аптеки я ходжу років, мабуть, п’ятнадцять — відколи перебралася в Житомир після смерті чоловіка. Тоді ще працювала в школі, тягала здоровенну теку з зошитами, а серце
הגשם הראשון של נובמבר תפס את רותי בדיוק מול המרקחת ברחוב החשמונאים. לא גשם רציני — טפטוף קר שחדר בין בנייני השיש הישנים של שכונת כרמליה בחיפה, והריח
Mia zia Mariella beveva il caffè nella mia pasticceria come se fosse casa sua. Appoggiata al bancone con la sigaretta spenta tra le dita, guardava la teca dei