Man šešiasdešimt septyneri, ir dešimtmečius maniau, kad rūpesčiai dėl vaikų baigsis, kai jie užaugs. Klydau. Sūnui keturiasdešimt vieneri, dukrai trisdešimt aštuoneri, o telefonas skambina lygiai taip pat, kaip
Laura nusileido Vilniaus oro uoste paskutiniu reisu iš Amsterdamo. Kišenėje — bilietas atgal į Londoną, rankoje — vokas su darbo sutartimi trims savaitėms, telefone — vienintelis numeris, kurį
Io atterrai a Roma il 12 settembre del 1991 con una valigia rotta, un contratto di sei settimane per un film che non sapevo nemmeno se sarebbe uscito,
Ik heet Gerard en ik ben achtenzestig. Mijn zoon Thijs is vierenveertig en mijn dochter Sanne is eenenveertig. Jarenlang dacht ik dat het klaar zou zijn zodra ze
Оксана Ярославівна Ковальчук тридцять один рік пропрацювала завідувачкою кафедри в політехнічному інституті Вінниці. Кабінет на третьому поверсі, диплом заслуженого викладача в рамці, студенти, які знімали шапку при вході
רפי אבידור עבד בשמורה הזאת עשרים ואחת שנים, והוא אומר שמכל מה שראה שם, רק סיפור אחד עדיין עומד לו בגרון. זה לא קשור לאריות מסוואנה אפריקאית –
Двадцять два роки на тій самій дільниці. Їжджу до пацієнтів старою шкодою фабією, у ній завжди коробка з бинтами й дві пари запасних рукавичок, бо перші кудись подіваються.
Того ранку Оксана прокинулась від болю ще до будильника. Ліве щелепне зведення пекло так, наче хтось загнав туди голку й провертав її щоразу, як вона ковтала слину. Вона
Ich war zweiundachtzig, als die Assistenzärztin in der Notaufnahme des Marienhospitals in Münster meine Fußsohle drehte und fragte, ob mein Mann mich je zu etwas gezwungen habe. Ich
בבית הקולנוע בקניון חיפה, שורה אחת עשרה, מישהו כבר הספיק לפזר פיצוחים בין המושבים. חיכיתי לסרט החדש שעליו כולם דיברו — גרסה שאפתנית ל"אודיסאה", שלוש שעות ועשרים דקות