— Tu tikrai manai, kad vien todėl, jog susituokėte, aš privalau tau nešti pusryčius, kol tu telefone vartai savo sapnus? Stovėjau virtuvės tarpduryje, spaudžiau rankšluostį ir žiūrėjau į
— Наистина ли мислиш, че само защото сте се оженили, аз съм длъжна да ти нося закуска, докато си гледаш телефона? Стоях на вратата на кухнята с кърпа
— Achas mesmo que, só porque se casaram, eu sou obrigada a servir-te o pequeno-almoço enquanto ficas a ver o telemóvel? Eu estava à porta da cozinha, com
— Tu penses vraiment que, parce que vous vous êtes mariés, je dois t’apporter le petit-déjeuner pendant que tu fais défiler tes rêves sur ton téléphone? Je me
— Ти справді думаєш, що якщо ви одружилися, то я зобов’язана підносити тобі сніданок, поки ти гортаєш свої сни в телефоні? Я стояла у дверях кухні, стискаючи рушник,
— Tényleg azt hiszed, hogy csak azért, mert összeházasodtatok, nekem kötelességem reggelit tálalni neked, miközben te a telefonodat nézegeted? A konyhaajtóban álltam, kezemben konyharuhával, és Júliát néztem. Az
„Denk je echt dat ik, alleen omdat jullie getrouwd zijn, verplicht ben jou ontbijt te brengen terwijl jij door je telefoon en je dromen bladert?“ Ik stond in
— Naprawdę myślisz, że skoro się pobraliście, to ja mam obowiązek podawać ci śniadanie, kiedy ty przeglądasz telefon i własne sny? Stałam w drzwiach kuchni ze ścierką w
— Davvero pensi che, solo perché vi siete sposati, io sia obbligata a portarti la colazione mentre tu scorri i tuoi sogni sul telefono? Ero sulla porta della
— Opravdu si myslíš, že když jste se vzali, jsem povinná nosit ti snídani, zatímco si prohlížíš svoje sny? Stála jsem ve dveřích kuchyně, v rukou utěrku, a