Septyniasdešimt aštuonerių Jadvyga gyveno viena sename name Dzūkijos kaime. Kadaise tas namas buvo pilnas balsų. Jos vyras Kazimieras kiekvieną rudenį sukraudavo malkas, taisydavo krosnį ir sakydavo: — Kol
Баба Елена беше на седемдесет и шест години и живееше сама в стара къща в едно село край Трявна. Някога там беше топло и шумно. Мъжът ѝ Иван
Dona Rosa tinha setenta e nove anos e vivia sozinha numa casa antiga numa aldeia perto de Viseu. Antigamente, a casa nunca parecia vazia. O marido, Manuel, cortava
À quatre-vingt-un ans, Madame Geneviève vivait seule dans une vieille maison en Corrèze, au bout d’une petite route bordée de châtaigniers. Autrefois, son mari Marcel coupait le bois
Бабі Катерині було вісімдесят три, і вона жила сама в старій хаті на околиці села під Чернівцями. Колись у тій хаті завжди було тепло. Чоловік Михайло рубав дрова,
Hetvenhat évesen Ilonka néni egyedül élt egy régi házban a Bükk egyik kis falujának szélén. Régen a ház tele volt élettel. Férje, Sándor, minden ősszel felvágta a fát,
Mevrouw Corrie was negenenzeventig toen ze alleen woonde in een oud boerderijtje buiten een dorp in Friesland. Haar man Klaas had vroeger alles zelf gedaan: hout stapelen, goten
Pani Zofia miała osiemdziesiąt dwa lata i mieszkała sama w starym domu na skraju wsi pod Białymstokiem. Kiedyś w tym domu było głośno. Mąż, pan Józef, rąbał drewno,
A settantotto anni, la signora Teresa viveva sola in una casa di pietra sulle colline umbre. Un tempo quella casa era piena di passi, profumo di minestra e
V sedmasedmdesáti letech žila paní Marie sama v malé chalupě na kraji Vysočiny. Kdysi tam bývalo teplo i veselo. Její muž František každé září skládal dřevo do kůlny,