Katalin az autóbusz ablakánál ült. Ötéves lánya, Lili, a vállának dőlve aludt, kilencéves fia, Máté pedig a tabletjét nézte. Az anyjához utaztak egy hétvégére, Szeged mellé. A gyerekek
Eva zat bij het raam van de bus met haar jongste dochter Mila slapend tegen zich aan. Haar zoon Sem, negen jaar, keek naar zijn tablet. Ze gingen
Monika siedziała przy oknie autobusu, przytulając pięcioletnią Zosię. Dziewczynka zasypiała, a dziewięcioletni Kuba wpatrywał się w tablet. Jechali do babci pod Wrocławiem. Dla dzieci oznaczało to ciasto, ogród
Laura era seduta accanto al finestrino dell’autobus con la piccola Sofia addormentata contro il petto. Il figlio maggiore, Matteo, nove anni, teneva il tablet sulle ginocchia, ma perfino
Jana seděla u okna autobusu a držela v náručí pětiletou Elišku, které už klížily oči. Devítiletý Matěj měl sluchátka a hrál hlučnou hru na tabletu, ale i on
— Rasa, turiu nuostabią žinią! — iškilmingai pranešė motina. — Mantas, atrodo, rado darbą. Biuras visai šalia, o atlyginimas puikus. Šiandien išėjo į pokalbį. Tikrai priims! Rasa pakėlė
— Елена, имаме чудесна новина! — обяви майка ѝ. — Николай май си намери работа. Офисът е близо, а заплатата е прекрасна. Днес отиде на интервю. Сигурно ще
— Mariana, tenho uma ótima notícia! — anunciou a mãe. — O Tiago talvez tenha encontrado trabalho. O escritório fica perto e o salário é excelente. Hoje foi
— Claire, j’ai une excellente nouvelle ! — annonça sa mère. — Thomas a peut-être trouvé du travail. Le bureau est tout près et le salaire est formidable.
— Алло, у нас чудова новина! — урочисто повідомила мати. — Влад нарешті знайшов роботу. Офіс неподалік, зарплата прекрасна. Сьогодні пішов на співбесіду. Мають узяти! Ірина підняла очі