— Lenko, jde o takovou věc… — začal Andrej opatrně. — Kosťa chce studovat u nás ve městě. No a na začátek by potřeboval někde bydlet… Nedopověděl. Lenka
Dvejus metus buvau su vaikais Lenkijoje. Kai grįžau, neatpažinau savo tėvo. Jis buvo senas, silpnas, liesas. Iš kambario išėjo laikydamasis sienos. Namuose tvyrojo sunkus užsistovėjusio oro, neplautų indų
Две години бях с децата в Полша. А когато се върнах, не познах баща си. Беше стар, слаб, много отслабнал. Излезе от стаята, като се държеше за стената.
Durante dois anos vivi na Polónia com os meus filhos. Quando voltei, não reconheci o meu próprio pai. Estava velho, fraco, magro. Saiu do quarto agarrado à parede.
Pendant deux ans, j’ai vécu en Pologne avec mes enfants. Et quand je suis rentrée, je n’ai pas reconnu mon père. Il était vieux, faible, maigre. Il est
Два роки я була з дітьми в Польщі. А коли повернулася — не впізнала свого батька. Старий. Кволий. Худий. Він вийшов із кімнати, тримаючись за стіну, ніби кожен
Két évig a gyerekekkel Lengyelországban voltam. Amikor hazatértem, nem ismertem meg a saját apámat. Öreg volt, gyenge, sovány. A falba kapaszkodva jött ki a szobából. A házban nehéz
Twee jaar lang was ik met de kinderen in Polen. Toen ik terugkwam, herkende ik mijn eigen vader niet. Hij was oud, zwak, mager. Hij kwam de kamer
Dwa lata byłam z dziećmi w Polsce. A kiedy wróciłam do domu, nie poznałam własnego ojca. Był stary, słaby, chudy. Wyszedł z pokoju, trzymając się ściany. W domu
Per due anni sono rimasta in Polonia con i figli. E quando sono tornata, non ho riconosciuto mio padre. Era vecchio, fragile, magro. Si teneva al muro per