— À ton âge, c’est honteux, — a dit ma fille. Le soir même, j’ai fait changer les serrures. Ce n’était pas une décision prise sur un coup
— У твоєму віці це соромно, — сказала донька. І того ж вечора я змінила замки. Не тому, що раптом стала жорстокою. Мати не зачиняє двері перед власною
— A te korodban ez szégyen, — mondta a lányom. Még aznap este lecseréltem a zárakat. Nem azért, mert hirtelen kegyetlen lettem. Egy anya nem zárja be az
„Op jouw leeftijd is dat beschamend,“ zei mijn dochter. Diezelfde avond liet ik de sloten vervangen. Niet omdat ik plotseling hard werd. Een moeder sluit haar deur niet
— W twoim wieku to wstyd — powiedziała moja córka. Tego samego wieczoru wymieniłam zamki. Nie zrobiłam tego z kaprysu. Matka nie zamyka drzwi przed własnym dzieckiem po
— Alla tua età è una vergogna, — disse mia figlia. Quella stessa sera cambiai la serratura. Non fu una decisione improvvisa. Una madre non chiude una porta
— V tvém věku je to ostuda, — řekla moje dcera. A ten večer jsem vyměnila zámky. Nestalo se to najednou. Člověk přece nepřestane být matkou po jedné
— Tokio žmogaus čia neaptarnaujame. Markas Balčiūnas tai pasakė tyliai, bet Monika išgirdo aiškiai. Ji stovėjo restorano „Sidabrinė karūna“ salės viduryje Vilniuje — vietoje, kur servetėlės buvo sulankstytos
— Този човек тук няма да го обслужваме. Марко Бонев го каза тихо, но Моника чу всяка дума. Тя стоеше в залата на ресторант „Сребърната корона“ в София
— Esse homem não vai ser servido aqui. Marcos Brandão disse-o baixo, mas Mónica ouviu perfeitamente. Ela estava no meio da sala do restaurante “Coroa de Prata”, em