«Моя нова дівчина вагітна, тому звільни мою квартиру. Тобто нашу», — усміхнувся чоловік. Він не знав, що дружина вже п’ять років збирає документи

Лариса ставила вечерю на стіл, коли Сергій з’явився у дверях.

Він крутив ключі від машини й усміхався.

— У мене новина. Віолетта вагітна. Тобі треба підшукати житло.

Лариса повільно опустила тарілку.

— Адміністраторка з вашого салону?

— Так. Їй двадцять п’ять. Ми матимемо дитину. Хочу почати нове життя.

Ларисі було п’ятдесят два. Вони прожили разом двадцять дев’ять років, виховали доньку й сина, відкрили мережу магазинів сантехніки.

— А будинок?

— Оформлений на мене. Але я не жадібний. Виплачу тобі половину. Частинами.

Він говорив так, наче робив їй послугу.

— Мені потрібно три дні.

Сергій здивувався її спокою, але швидко вирішив, що дружина просто слабка й покірна.

Коли він поїхав до Віолетти, Лариса набрала адвокатку Інну.

— Починаємо.

П’ять років тому вона помітила перші зради. Не влаштовувала сцен. Зберігала копії договорів, виписок, листування й доручень.

Сергій умів продавати й домовлятися. Лариса будувала фінансову систему, вела постачальників, контролювала податки й зарплати.

Дві квартири, оформлені на його двоюрідного брата, придбали з її особистої картки. Склад записали на фірму знайомого, але кошти переказували зі спільного рахунку.

Через три дні Лариса забрала одяг, фотографії та шість папок.

На столі залишила ключі.

Віолетта переїхала того самого вечора.

— Тут усе старе, — заявила вона. — Хочу світлі стіни, великий гардероб і ванну з підсвіткою.

Сергій викликав будівельників.

У понеділок головна бухгалтерка подала заяву на звільнення.

— Без Лариси Вікторівни я не відповідатиму за ці схеми.

Новий бухгалтер уже першого тижня пропустив податковий платіж і переплутав рахунки магазинів.

Потім приїхала адвокатка.

Вона вручила позов про розлучення та ухвалу про заборону відчуження майна.

— Бізнес мій! — вигукнув Сергій.

— Він створений у шлюбі й фінансувався спільними коштами. Також є документи про приховані активи.

Банківські операції взяли під контроль. Постачальники зупинили відвантаження. Працівники не отримали премій і почали звільнятися.

У будинку Віолетта влаштовувала сцени.

— Ти казав, що в тебе мільйони.

— Вони є. Просто тимчасово заблоковані.

— Чому тоді ремонтники пішли?

Вони вже зняли підлогу й розібрали кухню, але не отримали наступної оплати.

Сергій подзвонив синові.

— Позич грошей на місяць.

— Ти вигнав маму заради дівчини молодшої за мене. Не дзвони мені з цим.

Під час суду з’ясувалося, що перший магазин відкрили за гроші, успадковані Ларисою від батьків. Вона роками працювала за мінімальну зарплату, а прибуток ішов на розвиток майна.

Суд присудив їй будинок, половину мережі, одну квартиру й значну частину заощаджень.

Сергій мусив продати найбільший магазин.

Віолетта повернулася до матері.

— Я не можу народжувати в цьому хаосі.

Лариса продала будинок. Придбала невеликий таунхаус і відкрила бухгалтерську компанію.

Клієнти приходили за рекомендаціями. Багато хто давно знав, хто насправді тримав бізнес Сергія.

Він влаштувався керівником відділу продажу до колишнього конкурента й оселився в однокімнатній квартирі.

За рік вони випадково зустрілися в кафе.

Лариса сиділа з ноутбуком, поруч лежали документи. Вона коротко підстриглася, змінила стиль і виглядала спокійною.

Сергій підійшов.

— Ларисо, я хотів попросити пробачення.

— Проси.