Забрала матір після лікарні до себе й дізналася: свою квартиру вона ще три роки тому подарувала багатій сестрі

Ірина втретє перечитала виписку. Після операції на кульшовому суглобі мати не могла жити сама. Потрібен був постійний догляд, допомога з пересуванням і тривала реабілітація.

Мати дивилася у вікно палати.

— Ти Наталі телефонувала?

— Добрий день, мамо.

— Я питаю про сестру.

Наталя мешкала у великому будинку за містом. Її чоловік володів мережею аптек, удома працювала помічниця, а дві гостьові кімнати стояли порожніми.

Ірина жила з чоловіком у двокімнатній квартирі й працювала головною бухгалтеркою невеликого підприємства.

Наталя передзвонила ввечері.

— Я була в салоні. Що сталося?

— Маму завтра виписують. Сама вона не впорається.

— Забери до себе. Ти ж ближче.

— Я працюю повний день.

— Але в тебе звичайна робота. У нас постійно партнери, гості. І мама з Вадимом не ладнає.

— Тоді оплачуймо доглядальницю навпіл.

— Зараз складний період. Ми терасу добудовуємо.

Чоловік Ірини, Павло, почув розмову.

— Вона знову все скинула на тебе?

Ірина кивнула.

Павло не відмовлявся прийняти тещу, але знав її характер. Після кожного візиту Ірина кілька днів приходила до тями.

Мати постійно порівнювала дочок.

Наталя була красивішою, успішнішою, краще вдягалася й «правильно» вийшла заміж.

Ірина була «надійною».

Саме тому їй ніколи нічого не давали й завжди від неї чогось чекали.

Вони забрали матір додому. Віддали їй велику кімнату, а самі перебралися до маленької.

Перший тиждень перетворився на нескінченний догляд.

— Чай холодний.
— Павло голосно вмикає телевізор.
— Суп не такий, як у Наталіної кухарки.
— У вас старі меблі.

Ірина відпрошувалася з роботи, возила матір до лікарів, міняла пов’язки й майже не спала.

Доглядальниця коштувала понад половину її зарплати.

Наталя відмовилася допомагати.

— Навіщо наймати, якщо мама вже в тебе?

— Бо мене немає вдома вісім годин.

— Попроси сусідку.

На третьому тижні мати згадала власну квартиру.

— Стоїть порожня. Може, здати?

Ірина одразу погодилася.

Квартира біля центру могла повністю оплачувати доглядальницю.

— Завтра дам оголошення.

Мати відвела погляд.

— Не можеш.

— Чому?

— Квартира вже не моя.

Павло, який вечеряв поруч, завмер.

— А чия?

— Наталі. Я подарувала їй три роки тому.

Ірина відчула, як холонуть руки.

— Усю квартиру?

— Так. Їй потрібне було майно для кредиту.

— У неї будинок, дві квартири й комерційне приміщення.

— Ти завжди була самостійною.

Ірина засміялася, але в голосі не було радості.

— Тобто Наталі ти віддала житло, бо вона просила. А мене змусила доглядати, бо я мовчала.

Мати образилася.

— Я тебе не змушувала.

— А куди ти мала піти після лікарні?

Ірина подзвонила сестрі.

Наталя говорила спокійно:

— Мама сама підписала дарчу.

— Тоді плати за її догляд.

— Квартира зараз на ремонті.

— Зупини ремонт.

— Ти не маєш права розпоряджатися моїм майном.

— А ти маєш право розпоряджатися моїм часом і здоров’ям?

Наталя кинула слухавку.

Наступного дня Ірина звернулася до юриста. Він пояснив, що скасувати дарування складно, але можливо перевірити, чи усвідомлювала мати наслідки угоди та чи не було введення в оману.

Ірина запросила сестру на розмову.

На столі лежали розрахунки: доглядальниця, реабілітація, ліки, втрачені робочі години.

— Є три варіанти, — сказала вона. — Ми оплачуємо догляд навпіл. Мама живе по два тижні в кожної. Або переїжджає до реабілітаційного центру, за який ти платиш із доходу від її квартири.

— Це шантаж, — обурилася Наталя.

— Ні. Це межа.

Мати заплакала.

— Ви хочете здати мене чужим людям.

Ірина сіла навпроти.

— Я хочу, щоб тобою займалися фахівці, а не одна виснажена донька, поки інша зберігає подароване майно.

Наталя не погодилася брати матір додому. Зате після згадки про юриста погодилася сплачувати більшу частину вартості центру.

Через місяць мати переїхала.

Спершу вона щодня телефонувала й дорікала Ірині.

— Ти мене позбулася.

— Я тебе не покинула. Я приїду в середу й неділю. Але я більше не житиму в режимі цілодобової служби.

Павло повернув у велику кімнату їхнє ліжко. Уперше за багато тижнів Ірина проспала всю ніч.