Людина

Марія вийшла з тролейбуса на площі Ринок і глянула на годинник — пів на десяту. Львів потопав у жовтневому тумані, мокрий брук виблискував під ліхтарями. Вона поправила шарф

Це було в четвер під вечір. У Львові мжичив дощ, на шибках кухонного вікна тремтіли краплі. Наталя саме викладала з духовки печеню — картопля зі свининою, улюблена страва

Олег Завадський завжди вважав, що світ обертається навколо нього. Тому коли він сідав у свій чорний «лексус» біля офісу на вулиці Стрийській, то навіть не озирнувся. Поруч із

Тортик стояв на столі вже майже годину, і крем почав потроху осідати. Я не святкувала свій день народження по-справжньому вже десять років — рівно стільки, як уперше поїхала

Петро Степанович прокинувся о п’ятій сорок п’ять. Не о шостій. Сьогодні мав приїхати син, і це ламало весь ранок. Роман — вічний хаос на двох ногах, навіть у

Восьма ранку, понеділок. Я стояла біля вікна з горнятком кави й дивилась, як під дощем мокне вчителька молодших класів із сусіднього під’їзду. Вона тримала над головою теку з

У Житомирі, на Старому бульварі, є трамвайна зупинка, де каштани навесні сиплють цвіт просто на лавку. Ангеліна щоранку сідала там із термосом кави, а Бровко лягав біля ніг

Жовтень на Черкащині видався сухий і пахучий, аж шкіра на губах тріскалась. Дев’ятирічний Захарко повертався додому не вулицею, а низом, через старий сад біля ставка, де ніхто не

Виписка з пологового мала стати днем, коли все зміниться на краще. Жовтень тішив останнім теплом, сухе листя шаруділо під колесами, а в моїх долонях сопів крихітний згорток —

— Андрію, ну ти зрозумій, ми все обговорили, — Сергій відкинувся на спинку стільця й поблажливо всміхнувся, наче пояснював щось недолугому стажеру. — У нас Віталінка підростає. Їй