П'ять відмов на Київському заводі електроніки Йому було тридцять два, коли він почув "ні" від власного роботодавця вп'яте. Звали його Тарас Вардега, працював інженером у конструкторському відділі великого
Казвам се Пламен, на четирийсет и три съм, живея в Стара Загора, женен съм за Боряна вече петнайсет години. Разказвам тази история, защото аз съм онзи, когото накрая
עשרים ושמונה שנה בעלי ואמא שלי לא סבלו אחד את השני. אבל על הקבר שלה, בטקס ההלוויה, שמעתי אותו נשען על התיבה ולוחש: "שמרתי את הסוד שלנו, רינה.
Никога не ми е пукало, че хората в блока ме гледат със съжаление, когато казвам, че не помня майка си. Пораснах в дом за деца в Търговище и
Harminchárom éve vagyok vő ebben a családban, és Kovács Ilona – az anyósom – soha nem bízott bennem igazán. Ezt most, hatvanegy évesen, nyugodtan ki tudom mondani, mert
Перша ознака грози, що насувалась, не мала нічого спільного з галасом. Марко, мій брат, сміявся голосно, як завжди, коли хотів привернути увагу всього столу — але не його
A nevem Horváth Tamás, és azt hiszem, mindenki a faluban azt hitte, hogy csak egy makacs, kissé bolond fickó vagyok, aki a folyóval játszik. Győr mellett, egy kis
Мене звати Тарас Коваленко, мені сорок три, я працюю прорабом на будівництві в Дніпрі. Цю історію я розповідаю не тому, що хочу виправдатися — а тому, що зі
Mein Name ist Frank Lohmeyer, ich bin seit achtundzwanzig Jahren Tierpfleger im Allwetterzoo Münster, und ich erzähle diese Geschichte, weil mich bis heute Leute auf der Straße danach
Ma mère s'appelle Odette, elle a 81 ans et vit à Limoges, dans le même appartement depuis que j'ai l'âge de marcher. Moi, j'en ai 52, et pendant